Історичне походження бібліотек:
Бібліотеки виникли в глибоку давнину. У середині VII ст. до н.е. при палаці
асирійського царя Аштурбаніпала в Ніневії малося велике зібрання глиняних
таблиць. З античних бібліотек найбільшу популярність отримали Олександрійська
бібліотека, заснована Птолемеєм, і бібліотека в Пергамі, заснована в III ст. до
н.е....
Олександрійська бібліотека поповнювалася протягом декількох століть і увійшла в
історію як найбільша книгосховище. Єгипетські чиновники забирали в бібліотеку
всі ввезені в країну грецькі пергаменти. Кожен корабель, який прибув до
Олександрії, якщо на ньому були літературні твори повинен був або продати їх
бібліотеці, або надати для копіювання. Вартові бібліотеки переписували всі
книги, сотні грамотних рабів щодня трудилися, переписуючи тисячі сувоїв. Вже до
першого століття до н.е. Олександрійська бібліотека налічувала до 700 тисяч
папірусних сувоїв. Серед них було ціле зібрання робіт філософів і вчених з
усього світу. У бібліотеці зберігалися твори на різних мовах. Вважалося, що в
світі не існує жодного цінного твору, копії якого не було б в
Олександрійській бібліотеці. Бібліотека була відкрита для всіх бажаючих, вона
вважалася святим місцем. Перед входженням до її сховище відбувався обряд
очищення. Існує багато легенд про загибель Олександрійської бібліотеки. Ті
скарби, які вціліли, послужили основою для розвитку інтелектуальних спільнот
ісламського і християнського Середньовіччя.
У
Західній Європі в період раннього середньовіччя бібліотеки існували зазвичай
при великих монастирях і храмах. В епоху Відродження число бібліотек
збільшується. Це пов'язано з розвитком культури та друкарства. У той час
бібліотеки були місцем зберігання рідкостей. Їх діяльність була спрямована на
огорожу книг і манускриптів від відвідувачів. У XVII-XVIII ст. у багатьох
країнах виникають бібліотеки, що отримали згодом загально-національне, а деякі
й світове значення. З європейськими бібліотеками XVI-XVII століть пов'язані
імена талановитих вчених, які віддали багато сил їх розвитку. Один з них -
француз Габріель Ноде (1600-1653). У 1627 р. Ноде видає книгу «Поради для
влаштування бібліотек», яка отримує широке поширення в Європі і довгий час
служить настільною книгою бібліотекарів. Процес виникнення великих національних
і університетських бібліотек тривав і в XIX ст. З другої половини XIX століття
починається організація масових бібліотек. Це викликано збільшенням потреби в
кваліфікованій робочій силі.
Перші бібліотеки в Давній Русі - Україні почали відкриватися ще за княжих
часів. Особливого розвитку книгодрукування та утворення бібліотек набрало
піс-ля прийняття в 988 році християнства в Русі - Україні. Найбільшою і
найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році
Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних
книг, вона було однією була однією з найбільших бібліотек того часу Книги, які
виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек,
зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала
найбільшим центром культурного життя Київської Русі.
Під час монголо-татарського нашестя багато безцінних книг були знищені у війнах
і пожежах. З тих часів збереглися декілька екземплярів книг бібліотеки Софії.
Найвідоміші: Рейнське євангеліє, яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до
Франції з Києва. На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають
клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники
1073 та 1076 років, Мстиславове євангеліє XII ст.
Сьогодні в Україні налічується тисячі
бібліотечних установ. Серед ведучих - Національна бібліотека імені України В.І.
Вернадського, Національна парламентська бібліотека України, Державна бібліотека
України для дітей, Державна історична бібліотека України та інші.
Бібліотеки світу
Немає коментарів:
Дописати коментар