Словники

Словники

Усе багатство і різноманіття лексичних запасів мови накопичено у словниках. Словники – це зібрання слів, розташованих у певному порядку (алфавітному, тематичному, гніздовому тощо). Вони є одним із засобів зберігання результатів пізнавальної діяльності людства, показником культури народу.

Лексикологія (гр. lexicon - словник + grapho - пишу) - розділ мовознавства, що займається питаннями укладання словників та їх вивчення.
         Словники заслужено називаю супутниками цивілізації. Їх місце серед інших книг на правому фланзі. Словники - скарби національної мови, наші друзі і помічники. Чим раніше школяр заведе дружбу з ними, навчиться ними користуватися, тим ширше буде його кругозір, грунтовніше знання.

         Словники — це книги, у яких зібрано слова нашої мови. Словники бувають різні. Розрізняються словники двох типів: енциклопедичні і філологічні (лінгвістичні). У перших пояснюються реалії (предмети, явища), наводяться відомості про різні події. Це Дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.  По друге, пояснюються слова, тлумачаться їх значення.   
         Лінгвістичні словники у свою чергу поділяються на два типи: двомовні (рідше багатозначні), тобто перекладні, якими ми користуємося при вивченні іноземної мови, в роботі з іноземним текстом (українсько-англійський словник і т.д.)  І одномовні, які діляться на тлумачні та аспектні. 
   У тлумачних словниках розкривається значення слова з усіх боків (семантика, вимова, вживання). Аспектні словники присвячені якійсь одній галузі лінгвістики, однієї її галузі. Їх ще називають галузевими словниками.  Найважливішим типом одномовного лінгвістичного словника є тлумачний словник, що містить слова з поясненням їх значень, граматичною та стилістичною характеристикою.

         У сучасній лексикографії існує кілька словників синонімів. Вони покликані відобразити синонімічні зв'язки між словами.  Хоча в цих словниках також зберігається алфавітний порядок, всередині алфавіту слова (і обороти) зібрані в синонімічні групи або ряди, наприклад: чаклун, чарівник, маг,  і т.д.
         У орфографічних словниках слова розташовані в алфавітному порядку. Читач у словниках знаходить відповідь на питання, як пишеться те чи інше слово.
         Орфографічні словники бувають 2-х видів: довідкові і пояснювальні. Обидва види словників необхідні: вони виконують різні функції. Довідкові орфографічні словники фіксують норми правопису слів, служать джерелом знаходження норми для попередження помилки під час письма  У пояснювальних орфографічний словниках, крім фіксації правописної норми, показані умови вибору орфограмм, які є в слові.  Такі словники вчать застосовувати правила на практиці, перевіряти свої рішення про вибір орфограми в словнику.

Існують словники, спеціально орієнтовані на практичне використання мови.  У них містяться відомості про найбільш поширені помилки, неточності у вживанні слів, зворотів і граматичних конструкцій, даються лінгвістично обгрунтовані рекомендації та правила нормативного слововживання.
         Такі словники складаються на основі ретельного відбору лексичного матеріалу: у них містяться найбільш уживані слова, а також слова, частіше за інших зустрічаються в мовній практиці учнів.

Тлумачний словник пояснить тобі значення досі невідомого слова, яке трапилось у підручнику з певного предмета.

Словники синонімів та антонімів допоможуть вибрати слово для кращого вираження думки.

У фразеологічному словнику ти знайдеш пояснення найуживаніших у творах для дітей та в їхньому мовленні фразеологізмів, наприклад: пекти раків, що означає червоніти із сорому.

Перекладні словники призначені для перекладу слів з однієї мови на іншу, наприклад, з української на англійську.

В іншомовному словнику подано значення іншомовних слів. 

Інструкція користування словником:

1 Визначити, з якої букви починається слово.

2 Знайти в словнику сторінку, де починаються слова на цю букву.

3 Шукати серед них потрібне слово.

Існують академічні словники, які містять найповнішу інформацію про слово, та навчальні, які мають на меті навчити людину, яка оволодіває мовою, правильно використовувати слово. Є словники-довідники, призначені для людей певних професій. Зокрема, словники-довідники з культури мови допомагають закріпити лексичні, морфологічні та інші норми української літературної мови, адже подають проблемні випадки слововживання. Окремі з них мають форму посібника, оскільки вміщують широкі коментарі, наукові і науково-популярні статті.

Ідеографічний словник має ономасіологічне спрямування від понять – до слів. Його реєстровими одиницями є поняття, кожному з яких підпорядкована словникова стаття – множина слів, які виражають це поняття у мові.

Історичні словники подають слова певної історичної епохи, зафіксовані в тогочасних писемних пам'ятках, з'ясовують їх значення, наводять ілюстрації.

Словник наголосів містить складні випадки наголошення в українській мові.

Орфоепічні словники є довідниками з правильної літературної вимови і нормативного наголосу. У словниках цього типу слова або їх частини, вимова яких не збігається з написанням, подаються у транскрипції.

Акцентологічні словники – це словники, у яких подано нормативне наголошування слів.

Термінологічні словники відображають лексику спеціальної сфери, мають чітко окреслене функціональне призначення – відображати поняттєво-термінологічний апарат різних галузей науки й техніки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу діяльність.

Фразеологічні словники містять фразеологічні одиниці мови, пояснюють їхнє значення, особливості вживання, походження, можливі варіанти у живому мовленні. Фразеологічні словники бувають одномовні тлумачного характеру (тлумачать значення стійкого вислову) і перекладні (подають фразеологічні одиниці певної мови і фраземи-відповідники з іншої мови).

Діалектні словники з'ясовують значення і межі поширення лексики територіальних діалектів, особливості вимови і вживання слів певного діалекту чи групи діалектів.

Для того, щоб дізнатися про походження слова, користуються етимологічним словником. Етимологічний словник подає інформацію про походження слова, його первісне значення, найдавнішу форму: вказує, чи слово споконвіку належало мові-основі, чи воно запозичене, яким шляхом відбувалося запозичення, містить наукові припущення щодо того, як слово утворилося і яка ознака покладена в основу назви.

Активна поява великої кількості нових абревіатур, їх поширення у пресі ускладнювала сприйняття тексту, правильне розуміння. Тому і з'явився словник, у якому вміщено найновіші абревіатури та скорочення і їх розшифрування. Словники скорочень подають складноскорочені слова та абревіатури, розшифровують їх, вказують на граматичні ознаки роду та числа, подають відмінкові закінчення при змінних формах.

Граматичні словники містять інформацію про морфологічні та синтаксичні властивості слова.

У зворотних словниках слова розміщено за алфавітом їх кінцевих літер (іноді це потрібно для деяких лінгвістичних досліджень).

Морфемні словники – словники, в яких розглядається будова слова.

Частотні словники – словники, у яких кожне слово характеризується певним числом, що вказує на кількість вживань цього слова в обстеженому масиві текстів, тобто на його абсолютну частоту у цих текстах. У багатьох словниках частота кожного слова в обстежених текстах оцінюється статистично: обраховується відносна похибка, коефіцієнт стабільності чи інші статистичні показники.

Інверсі́йний або зворотний словник – словник, в якому слова розташовуються з урахуванням алфавіту не від початку слова до кінця (як у більшості словників), а від кінця до початку. Для зручності пошуку вирівнювання списку слів у такому словнику йде не за лівим, а за правим краєм (для мов з читанням зліва направо).

Словники мови письменників фіксують лексичний склад творів певного письменника.

Існують також біографічні словники, словники власних імен, прізвищ, словники мовленнєвих помилок та труднощів, словники помилкового слововживання у сучасних медіа. Словник може охоплювати не всю лексику мови, а певні групи слів: такими є словники синонімів, антонімів, омонімів або паронімів.

Наведені види словників не вичерпують усього багатства української лексикографії, а є лише основними сучасними зразками опрацювання слова. Тож не бійся заглядати у словник!